Тривожна сповідь голови Глухівської громади

Член ПП "НАШ КРАЙ", Глухівській міській голова Надія Вайло, часто спілкується з громадянами, радиться з ними, пропонує шляхи вирішення проблем, ділиться наболілим, от і в останньому дописі на ФБ Надія Вайло звернулася до громади. А проблеми, яких вона торкнулася, стосуються всіх нас...

Шановна громадо! Думаєте, буду хвастатись новим покриттям на вулиці Путивльській, ремонтом парку Шевченка, благоустроєм території біля ЦНАПу, завезенням знятого асфальту на багатостраждальну Заводську чи виправдовуватимусь, чому економили на бордюрах по провулку Поштовому? Не буду, бо це бачать і розуміють всі. Поділюсь тим, що залишається за кадром громадськості. І що тривожить мене як міського голову не менше, ніж благоустрій чи інше. Це скорочення видатків держави на оздоровлення дітей пільгової категорії.

В цьому році вперше ми не отримали коштів на забезпечення безкоштовними путівками сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування тощо. У міському бюджеті ми заклали гроші на здешевлення путівок для тих діток, чиї родини у скрутних життєвих обставинах, для обдарованих тощо. Підготувати наш табір «Сонячний». До останнього чекали на допомогу від держави, але…

Мусили перекроювати свій ресурс, шукати спонсорів... Можна було скласти руки, повісити замок на табір і не брати слухавку від опікунів і батьків, які чекали допомоги в оздоровленні дітей. А були і дуже скромні люди, які навіть заяви на допомогу соромились писати, бо їм важко завий раз зізнатись у своїй скруті. Так, ми розуміємо, що навіть для родини із середнім достатком 6 тисяч за 21 день повноцінного відпочинку – це не дешево.

А коли одна мама тягне трьох дітей, коли у сім’ї хтось важко хворіє, коли бабуся-опікун не може повезти на море онука? Тому дійсно від щирого серця кажу «Дякую!» за придбані путівку на другу оздоровчу зміну для дітей пільгових категорій благодійному фонду народного депутата Андрія Деркача – лідеру партії «Наш край»; директору ТОВ "Велетень", депутату Глухівської міської ради Анатолію Тітову; засновнику ТОВ "Добробут-12" Олександру Андрущенку; директору ТОВ «Глухівський елеватор» Олександру Мельнику; КП "Глухівське бюро технічної інвентаризації", підприємцю Олегу Левенцову. Є і інші, хто відгукнувся на прохання оплатити путівку дитині, але вони просили не озвучувати їх.

Дякую профспілковим організаціям і адміністраціям багатьох організацій та підприємств, які зайшли можливість підтримати своїх працівників. Економія на дітях пільгових категорій, перекладання відповідальності на громади – це тривожний дзвіночок. На мою думку, та ж дитина-сирота повинна мати тверду впевненість, що держава не просто гарантує на папері її відпочинок, а підкріпить це коштами. І не залежати від особистих знайомств голови громади чи настрою благодійника. Бо наш бюджет, як кажуть, не резиновий.

Зате ми маємо звітувати про організацію оздоровлення! До речі, подібна ситуація в цьому році із НУШ: Нова українська школа задекларована, вимоги до класних кімнат просто неймовірні, звітувати треба щотижня – а при цьому на кінець липня обіцяних грошей від держави у нас поки нема. Уже зараз ми готуємо проєкт бюджету на наступний рік. Якщо чесно, то маємо вибирати: зробити десь нові тротуари чи оздоровити 100-150 дітей…

А ви б, якщо були міським головою, до якого варіанту схилялись би?

Додати коментар